Я не шукав виграшів — я шукав справжньості. У тихі години між півноччю та світанням мій телефон став дзеркалом. Це не про щастя, а про зв’язок — навіть тиша говорить, як дім.

У тихі години між півноччю та світанням я знайшов свій голос не у шумі лайків, а в тиші екрану телефону. Це не про гру, а про ніжну радість — що дихає в мовчанні.

У тихих куточках міста, коли всі сплять, я знайшов радість не у перемогах, а в тиші. Це не про грош чи ігри — це про легкий важ успішності себе, коли ніхто не дивиться.