У тиху ніч, коли віртуальні моркви миготять на екрані, я зрозумів: радість — не у виграх, а у тиші між обертами. Це не про щастя — це про присутність. Тварний карнавал — це святиня душі.

Вночі, коли зірки леденіють над лугами, кролики моргають — не виграш, а тиха радість у кожному оберті. Це не про щастя, а про слухання биття серця — там, де гра змінює душу.